Історія школи
Величезну роль у будівництві загальноосвітньої школи відіграло функціонування у смт. Великі Коровинці цукрового заводу, побудованого ще в 1880 році Ф. Терещенком, відомим українським меценатом.
В 1887 році в селі було побудовано приміщення школи, в якому було відкрито поміщиком двокласне сільське училище. На той час в ньому навчалося 54 хлопчики і 10 дівчаток.
В 1897 році в заводському домі поміщика Ф. Терещенка було відкрито заводське однокласне початкове народне училище.
В 1913 – 1914 роках в обох школах села навчалося 157 учнів, а весною 1914 року закінчили ці училища 14 хлопчиків і одна дівчинка.
В перші роки радянської влади в обох школах було запроваджено чотирикласне навчання.
В листопаді місяці 1924 року по клопотанню робітників заводу заводська початкова школа була реорганізована в семирічку. А в 1934 році ця ж школа була реорганізована у середню. Першим директором був призначений Грушевський П. О.
В 1940 році Великокоровинецьку середню школу очолив Петраш М. Ф.
В період фашистської окупації школи також функціонували.
Після звільнення села від фашистських загарбників з 6 на 7 січня 1944 року, вже в лютому місяці розпочалася робота по організації навчального процесу в обох школах селища. Директором семирічної школи був призначений М. Чистик. Середню школу очолив Хрустицький К. С. З 1945 по 1951 рік колишній фронтовий командир Ящук Я. П..
У 1951 році Великокоровинецьку семирічну школу прийняв Вакуленчик М. М., уродженець селища. На той час в середній школі нараховувалося 1100 учнів, а в восьмирічній – 605 учнів. Великокоровинецька восьмирічна школа мала статус школи передового педагогічного досвіду. При ній було створено чотири музеї. Щорічно їх відвідувало до 12 тисяч екскурсантів.
Тривалий час середню школу очолював Василенко С. Т., відмінник народної освіти та Статкевич В. А.
В 1995 році було закінчено будівництво типової середньої школи. Великокоровинецька восьмирічна і Великокоровинецька середня школа були об’єднані в одну.
З 1995 по 2010 рік директором школи був Павлюківський В.К., який, після тривалої перерви в педагогічній діяльності, на даний час виконує обов’язки директора школи.
З 2010 року керівником закладу стала Леся Миколаївна Янківська, після чого школа зазнала особливого розвитку та розквіту. Головним завданням педагогічного колективу стало не просто навчити дитину, а виховати у ній громадянські цінності та свою позицію, здатність вирішувати проблеми та креативно мислити, позбуватись комплексів, вміти швидко пристосовуватись до життя у сучасному світі.
Стосунки між вчителем та учнем перейшли на нові партнер-партнерські відносини. В школі впроваджене інклюзивне навчання. Персонал пройшов спеціальну підготовку і кваліфіковано підійшов до цього питання.
Робота Лесі Миколаївни була налаштована на молодь, на сучасні зміни у системі освіти. Тому постійно омолоджувався педагогічний колектив. Досвід і свіжий подих робили свою справу.
